1.
| 83.3(4УКР-2ДНІ)6г К 56
Ковалів, Юрій Іванович (доктор філологічних наук; професор кафедри новітньої української літератури Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка). Дніпропетровські колізії роману "Собор" Олеся Гончара на тлі дегуманізації [Електронний ресурс] / Ю. І. Ковалів. - Електрон. текстові дан.> // Рідний край : Науково-художній альманах. - Полтава : Видавництво ПНПУ ім. В.Г.Короленка, 2018/1. - № 1(38). - С. 105-109. - Бібліогр. в кінці ст.
ББК 83.3(4УКР-2ДНІ)6г Рубрики: Литературоведение Літературознавство История украинской литературы, 20 ст. вт. пол. Історія української літератури, 20 ст. др. пол. Прозаические жанры, 1968 г.--Романы Прозаические жанры, 1968 р.--Романи О творчестве Про творчість Украина Україна Днепропетровская область Дніпропетровська область Новомосковск Новомосковськ Днепропетровск Дніпропетровськ Днепр, город Дніпро, місто Кл.слова (ненормовані): газетные публикации -- газетні публікації -- дегуманизация -- дегуманізація -- духовность -- духовність -- конъюнктурная критика -- кон'юнктурна критика -- критические оценки -- критичні оцінки -- интермедиальный знак -- інтермедіальний знак -- литературная полемика -- літературна полеміка -- образ храма -- образ храму -- памятники архитектуры -- пам'ятники архітектури -- партноменклатурные преследования -- партноменкладутрні переслідування -- персоналии -- персоналії -- полемические коллизии -- полемічні колізії -- прообразы храмов -- прообрази храмів -- русскоязычные переводы -- російськомовні переклади -- СМИ -- ЗМІ -- старинные соборы -- старовинні собори -- угрозы разрушений -- загрози руйнувань -- украинские святыни -- українські святині Анотація: Висвітлено драматичну подію історії українського письменства 60-х рр. ХХ ст., пов’язану з романом «Собор» О. Гончара, що опинився в епіцентрі не тільки літературного, а й суспільного життя. Прозаїк, дотримуючись принципів арістотелівського мімезису, застосовуючи властиві його ідіостилю можливості поетичного реалізму, сягаючи життєвої достовірності, у своєму творі розкрив болючі проблеми людського й національного буття, що переживало травму дегуманізації. В основу свого метанаратива з невибагливими сюжетними лініями автор поклав інтермедіальну інтригу Свято-Троїцького собору, перекодованого з архітектурної «мови» на художньо-словесну, поставленого в епіцентрі роману, тому довкола культової споруди, трансформованої в метафору духовності, розгортається композиційна напруга і групуються персонажі, наділені рисами добротворців і злотворців. Роман «Собор» має не тільки суто текстуальне значення, а й позатекстуальне, тому він інспірував спалах полемік, що, на жаль, не стали конфліктом інтерпретацій, бо в їхній перебіг утрутилася партноменклатура, яка вдалася до підміни понять із метою дискредитувати твір і нарешті репресувати його. Однак її змагання з романом «Собор» виявилися марними в історичній перспективі.
Перейти: Текст Утримувачі документа: ДМКЗК ЦСПБ Дод.точки доступу: Гончар, Александр Терентьевич (украинский писатель; литературный критик; общественный деятель; Герой Украины; лауреат Шевченковской премии 1962 г. ; 1918-1995) \о нем\; Гончар, Олександр Терентійович (украінський письменник, громадський діяч ; 1918-1995) \про нього\; Знаменосцы, роман \о произв.\; Прапороносці, роман \о произв.\Свято-Троицкий собор в Новомосковске \о произв.\; Свято-Троїцький собор у Новомосковську \о произв.\; Собор, роман \о произв.\ Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)
Знайти схожі
|